Метод спрямований на підвищення дебіту свердловин шляхом активного (багатостадійного) фізико-хімічного впливу високoенергетичних сполук та новітніх горючо-окислювальних сумішей, що горять у водному середовищі, на зону оголеного продуктивного пласта. Наша компанія синтезує ці суміші у лабораторних умовах. Створені хімічні системи здатні окислюватися у воді, яка є баластом у свердловині.

Окислювально-відновні суміші (ORM), а також продукти їхньої реакції є екологічно безпечними системами (є відповідні висновки екологічних досліджень). Усі хімічні суміші виготовляються відповідно до технічних умов та патенту, що є інтелектуальною власністю розробників технології.

Наші хімічні комплекси доставляються у привибійну зону свердловини. Там вони окислюються під дією пластової температури, горючих компонентів і далі горять у воді без доступу повітря, виділяючи реакційні гази й тепло, одночасно розкладаючи інші компоненти, наприклад, комплексні нітратні сполуки. У ході реакції утворюються атомарний і молекулярний водень, оксиди азоту та вуглецю, пари азотної й соляної кислот. Вони багатофункціонально впливають як на пласт, так і на насичуючий його флюїд.

Основним робочим середовищем процесу є водень, який має не лише надзвичайно високу проникну здатність у породу, а й суттєво підвищує проникність для інших газів.

Зміни відбуваються як у породі (її проникність збільшується), так і у флюїді, що її насичує.

Доведено, що унікальні властивості нових хімічних джерел енергії дозволяють проводити in-situ переробку виключно високомолекулярних компонентів флюїду вибірково. Чим довша молекула, тим легше її руйнувати (її енергія активації менша) до бензинових і газових фракцій.

Відбувається in-situ гідрокрекінг насамперед важких вуглеводнів. У результаті різко зростає проникність пласта, що, у свою чергу, покращує показники нафтових, газових і газоконденсатних свердловин завдяки:

• додатковому тріщиноутворенню;

• відкриттю закритого порового простору;

• in-situ гідрокрекінгу високомолекулярних вуглеводнів і їхньому перетворенню на бензинову фракцію;

• короткочасному in-situ згорянню смолистих відкладень;

• усуненню скин-ефекту;

• новому типу кислотно-лужної обробки шляхом прогріву пласта і зміцнення нестійких колекторів завдяки вторинним змінам структури породи.